Українські співаки зняли кліп з гомосексуальними сценами у львівській церкві

20 жовтня 2023 р. \ оновлено 22 лютого

Коли вороги Церкви отримують право на богохульство, то завжди претендуватимуть робити його і в церкві. Це твердження неодноразово доводили феміністки, які нападали на церкви і підпалювали їх, а також ЛГБТ-лобісти, які вимагали укладання саме церковних одностатевих шлюбів. Чи це вада лише далекого закордоння? Зовсім ні, подібна демонстративна богозневага відбувається і в Україні.

Неоднозначні виконавці Христина Соловій та Сергій Жадан випустили кліп на пісню «Серце», який містить гомосексуальні сцени та був відзнятий у церкві. Публікація відео обурила багатьох християн, а Греко-католицька парафія святого Андрія виступила з вимогою видалити непристойне відео, яке відзняли в їх храмі.

Парафія опублікувала таке звернення: «Слава Ісусу Христу!!! Дорогі у Христі брати і сестри, хочемо виступити з приводу появи в мережі інтернет кліпу “Серце”, за участю Христини Соловій та Сергія Жадана. Ми вже звернулися до них з проханням про видалення даного кліпу, оскільки він пропагує антихристиянські цінності та порушує суть та сценарій кліпу, про який ми наперед були поінформовані. Щиро всіх перепрошуємо!!!».

Із заяви священства зрозуміло, що виконавці порушили домовленість про зйомки, адже розкриття всіх непристойних деталей кліпу стало б причиною відмови у дозволі знімати в церкві. Разом з цим постає питання, чому взагалі храм використовувався для таких цілей, особливо з урахуванням аморальної репутації Сергія Жадана.

З критикою непристойної творчості в храмі виступив відомий ієромонах УГКЦ Юстин Бойко: «Є дві дівчини, які між собою цілуються. Це така символічна підтримка ЛГБТ-ідеології. Показано любов, яка є лесбійською… Образи, які супроводжують слова цієї пісні є такими, суперечать християнській моралі».

Вищезгаданий кліп і пісня вписуються в концепт «любові без обмежень», який пропагують антицерковні рухи. У описі до кліпу вказано, що «пісня — про сміливих людей, що боряться за важливі для себе речі». Це не просто про здорову любов або закоханість, а про ступання на територію аморальності, що й демонструється лесбійськими сценами.

Використання для пропаганди храму є досить символічним кроком зневаги християнства і «експансією» на територію церкви. На жаль, це не перший випадок в Україні, коли сучасні митці намагаються епатувати чи навіть видають себе за активістів і при цьому посягають на основоположні цінності, такі як віра, сім’я, нація. Тут можна згадати богохульну виставку «мавпячих ікон» Іллі та Саші Чичкана, а також зневагу до української армії через саркастичну виставку Спартака Хачанова в Академії мистецтв.