Під час війни Верховна Рада знову взялася за ратифікацію Стамбульської конвенції

17 червня 2022 р. \ оновлено 22 лютого

Що може бути більш недоречним в розпал війни, ніж чергові маніпуляції довкола так званих гендерних питань? Але саме це наразі в пріоритеті деяких законотворців. У порядку денному Верховної Ради на 20 червня заплановане голосування за ратифікацію Стамбульської конвенції.

Ратифікація документу є шкідливою з кількох причин:

  1. Стамбульська конвенція несе загрозу сімейним цінностям і вводить в законодавство шкідливі та маніпулятивні категорії «гендеру», «гендерної рівності» та «гендерно зумовленого насилля». Також документ націлений не лише на боротьбу з насилля, але на зміну свідомості українців, що зазначено у вимозі широкого використання гендерних підходів в освіті та законотворчому процесі.
  2. Це дійсно не на часі. Коли всі сили та ресурси держави мають бути спрямовані для наближення перемоги, депутати беруться за скандальну ініціативу, яка лише розділяє народ та послаблює базові інститути суспільства. Ще варто пам’ятати, що спроба ратифікації суперечливої конвенції в період воєнного стану є проявом нехтування демократією та ігноруванням волі народу.
  3. Ратифікація не змінить реальний стан справ із домашнім насиллям. У змісті конвенції не йдеться про справжні причини домашнього насильства, такі як алкоголізм, наркоманія, асоціальний спосіб життя тощо (це саме ті фактори, з яких потрібно починати боротьбу з насильством). Разом з цим в Україні вже є національний закон, який включає всі потенційно позитивні положення Стамбульською конвенції, а відтак повторення їх із шкідливими гендерними доповненнями України не потрібні.
  4. Приводом відновлення роботи над ратифікацією міг бути ультиматум київській владі з боку європейських чиновників, які навіть під час війни продовжують тиснути на Україну з метою знову нав’язати гендерний порядок денний. Не будемо забувати, як ще в квітні Європейський Парламент взявся диктувати Україні «необхідність» покидати державу всім чоловікам, які ідентифікують себе як жінки,
  5. Такі держави як Великобританія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгаріята Вірменія відмовилися ратифікувати Стамбульську конвенцію, а деякі, що вже ратифікували, вийшли з неї чи знаходяться в процесі виходу (Туреччина, Польща). В сучасному світі є безліч прикладів, коли національного законодавства достатньо і держави самостійно запобігають та борються із домашнім насиллям без наднаціональних структур.

Рішення про включення питання ратифікації в порядок денний вже засудила Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій. «Намагання ратифікувати Стамбульську конвенцію в умовах воєнного часу та наявності у суспільстві протилежних поглядів щодо такої ініціативи лише спровокують нову хвилю громадських протестів, невдоволення, критики в адресу керівництва України. І це в той час, коли наша держава потребує єдності, згуртованості, консолідації зусиль усіх громадських інституцій з метою перемоги у війні з російським агресором», — йдеться в заяві Ради Церков.