Верховний Суд Великобританії заборонив трансгендерний перехід для дітей

22 грудня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

На початку грудня британський Верховний Суд заборонив проведення гормональної терапії для дітей із проблемами статевої самоідентифікації. Це рішення ухвалене після того, 23-річна жінка Кіра Белл, яка передумала бути трансгендером, не змогла відновити гормональне здоров’я, бо з підліткового віку вживала препарати для гормональної затримки статевого розвитку.

Блокатори статевого дозрівання — це медичні препарати, які зупиняють виділення статевих гормонів з метою затримки статевого дозрівання. Вони набувають все більшої популярності на Заході. В деяких державах такі препарати легально виписують для здійснення трансгендерного переходу дітей і підлітків. Їх використання вже багато років є предметом дискусій, адже подібне медичне втручання унеможливлює нормальний статевий розвиток, згідно із статтю при народженні.

Британська ЛГБТ-стільнота вкрай негативно відреагувала на рішення суду, бо тепер не буде легального способу зупинити початок пубертату. Однак просімейні організації вітали заборону експериментів над дітьми і їх самоідентифікацією, бо подібні гормональні втручання суперечать природі людини, інтересам дитини і взагалі здоровому глузду.

Хоча британське рішення може здаватися локальним, проте воно може стати прикладом для багатьох держав, бо суперечить сумнівним рекомендаціям ВООЗ. Вона рекомендувала всім державам надавати доступ і дітям до так званої «гендерно підтверджуючої медичної допомоги» (в неї входять всі можливі заходи для наближення фізичних статевих ознак до внутрішнього відчуття гендеру).

В США трансгендерні активісти пішли ще далі: вони пропонують гальмувати процес статевого дозрівання шляхом широкого вживання статевих блокаторів до тих пір, коли молода людина сама не визначиться зі своєю гендерною ідентичністю.

В середині грудня у контексті дискусії щодо прийнятності/не прийнятності статевих блокаторів для дітей трансгендерний активіст на ім’я Зинія запропонував блокувати статеве дозрівання підлітків за замовчуванням: «Якщо діти не можуть дати згоду на блокатори статевого дозрівання, які призупиняють будь-які постійні зміни, навіть з дозволу лікаря, то як вони можуть дати згоду на постійні та незворотні зміни, які відбуваються з їх власним статевим дозріванням, без будь-якої професійної оцінки?» Таким чином, він піддав критиці самі природні процеси дорослішання, нібито вони можуть бути більш помилковими, ніж рішення лікаря призначити вживання гормональних препаратів для дітей. Такі ініціативи пов’язані із жахливими практиками «безстатевого» виховання, яке популяризується як «спосіб надати дитині свободу вибору».

В багатьох державах, де легалізовані одностатеві шлюби, ЛГБТ-спільнота не зупиняється на досягнутому, а тому акцент «рівності» переноситься із питання одностатевих відносин на множинність ідентичностей і підведення під цю теорію законодавства.

Хоча проблема трансгендеризму в Україні стоїть не так гостро, як посягання на повну різностатеву сім‘ю, проте варто пам‘ятати, що це спричинено не унікальністю України, а умовами етапу проникнення гендерної теорії. Якщо не зупинити її поширення на цьому етапі, то дискусії щодо «трансгендерних дітей» можуть стати і нашою реальністю.