8 липня 1994 року помер Кім Ір Сен

8 липня 2019 р. \ оновлено 22 лютого

Цього дня, 8 липня 1994 року, помер перший лідер Північної Кореї – Кім Ір Сен. Він залишається культовою фігурою і об’єктом поклоніння в КНДР вже багато десятиліть.

Свій політичний шлях майбутній північнокорейський лідер почав зі вступу в підпільний марксистський гурток, створений китайськими комуністами. В період японської окупації Кім організував і очолив партизанські загони комуністів. Після Другої світової війни, за сприяння радянського керівництва, його було призначено помічником коменданта Пхеньяну, а також довірено керівництво Трудовою партією Північної Кореї. Партія швидко набувала популярності, а в 1949 році об’єдналася з аналогічною в Південній Кореї.

Кім Ір Сен виступав категорично проти існування двох Корей, розділених по 38 паралелі на Потсдамській конференції. Керівництво Трудової партії не розглядало навіть можливості збереження повоєнних домовленостей і міжнародного врегулювання поділу півострова, а від так Кім Ір Сен розпочав один з найбільш кривавих конфліктів часів Холодної війни – війну в Кореї. Керуючись експансіоністськими ідеями об’єднання двох Корей під комуністичною владою, армія Північної Кореї вторглася на Південь. За три роки війни загинули мільйони людей, проте за її результатами кордон залишився на тій же 38 паралелі.

В повоєнні роки Кім Ір Сен доклав всіх зусиль для концентрації влади в своїх руках та зростання впливу партії. За короткий відрізок часу корейські комуністи (маючи повну підтримку з боку СРСР) взяли курс на мілітаризацію та ізоляцію країни. Істотною складовою зміцнення влади було конструювання культу особистості Кім Ір Сена, що дало початок цілій сімейній династії Кімів, більше подібної до релігійного поклоніння.

В 1955 році Кім Ір Сен проголосив новою державною ідеологією чучхе – своєрідне суто корейське бачення марксизму, яке мало поєднати європейські комуністичні принципи з корейськими традиціями та, притаманним для Азії, колективізмом. В 1960-1970-і роки комуністична пропаганда звеличувала постать лідера Трудової партії як абсолютний еталон вождя. Ще за життя Кім Ір Сена повсюди були споруджені його пам’ятники, які буквально виконували роль ідолів. Після смерті Кім Ір Сена держава занурилася в траурну істерію, яка, щоправда, тривала не так вже й довго, адже місце «Сонця Нації» зайняв його син Кім Чен Ір, який продовжив тоталітарну політику батька.

Хоча формально КНДР була і залишається атеїстичною державою, проте ідеї чучхе завжди мали яскраво виражений релігійний характер (фактично комуністичний режим є об’єктом релігійного поклоніння, а лідерам Північної Кореї із династії Кімів приписується мало не божественні здібності). Натомість християни не просто зазнають утисків, а знаходяться поза законом і прирівнюються до дисидентів та противників режиму. Існує чимало свідчень про наявність в КНДР трудових таборів для ворогів режиму, до яких приписують і всіх віруючих людей.

Попри невеликий розмір на карті й нікчемну економіку, Північна Корея залишається прямим рудиментом Радянського Союзу. Сьогодні весь цивілізований світ намагається не допустити нової ескалації від агресивного мілітаристського режиму КНДР, адже, маючи ядерну зброю, вона ставить під загрозу не лише безпеку в регіоні, але й у світі.