12 лютого 1809 року народився майбутній президент США Авраам Лінкольн

12 лютого 2017 р. \ оновлено 22 лютого

12 лютого 1809 року народився майбутній президент США Авраам Лінкольн.

Авраам Лінкольн будучи глибоковіруючим християнином став одним із основоположників республіканської партії, а згодом у віці 51 року був обраним 16-м президентом США. Основною ціллю нового президента стала відміна рабства, надання жінкам виборчого права, а згодом і возз’єднання американської нації.

Проголошуючи “День національного посту, молитви та смирення” в квітні 1863 року, Авраам Лінкольн писав: “Це обов’язок народів, а також людей, залежних від правлячої всім сили Божої, сповідувати свої гріхи і провини в покірній печалі, але з гарантованою надією, що справжнє покаяння призведе до милості і прощення, і визнати піднесену істину, озвучену в Святому Письмі і доведену всією історією: що тільки ті народи поблагословленні, чий Господь є Бог “.

До сьогодні Авраам Лінкольн вважається центральною історичною та політичною фігурою 19 ст. в Америці. Лінкольн запобіг розпаду США, зробив неоціненний внесок у формування американської нації та домігся відмінни рабства. За його президенства була прокладена трансконтинентальна залізнична дорога, створена нова банківська система та вирішена аграрна проблема.

Закладений Лінкольном фундамент забезпечив США бути однією із найбільш динамічно розвиваючихся економік світу і беззаперечне лідерство. Принцип, за яким Лінкольн будував Америку звучав: «Уряд, створений народом, з народу і для народу»

12 лютого 1593 року у Вільнюсі народився Матвій Форбек-Лєтов (1593-1668).

Його предки були з гданського Помор’я і сповідували лютеранство. тому молодий Матвій першу освіту отримав в школі при вільнюському Лютеранському зборі, а в десять років був відправлений батьком в Кенігсберг і Гданськ, де відвідував місцеву гімназію.

Лікарську освіту і диплом доктора медицини отримав у Падуанському університеті. У 1616 році повернувся в Вільно і довгий час був лікарем гетьмана Криштофа Радзивілла, а з 1635 р стає лікарем і секретарем короля Речі Посполитої Владислава IV Вази. Одночасно був старійшиною Віленського Лютеранського збору і одним з членів Вільнюського міського самоврядування.

Після смерті короля стає лікарем великого гетьмана Великого князівства Литовського кальвініста Януша Радзивілла. За вказівкою Богуслава Радзивілла побудував лютеранську кірху в Слуцьку. Його перу належать цікаві спогади про життя Речі Посполитої в першій половині XVII ст. – “Скарбниця пам’яті”.