177 років тому народився видатний консервативний політик і педагог Олександр Барвінський. Він став відомий як політичний діяч межі ХІХ-ХХ століть, зокрема як засновник Християнсько-Суспільної Партії. Суспільна діяльність Барвінського залишила вагомий слід у культурному та політичному житті України в часи націєтворення.
Майбутній політик народився 6 червня 1847 року в селі Шляхтинці на Тернопільщині у сім’ї греко-католицького священника. Освіту здобував у Першій Тернопільській класичній гімназії, а згодом на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав історію, українську мову та літературу. Вже в студентські роки Барвінський проявив себе як активний діяч, очолював львівський осередок «Громади» та співпрацював з багатьма українськими періодичними виданнями.
Після завершення навчання, Барвінський розпочав педагогічну кар’єру в Бережанській та Тернопільській учительській гімназіях. Водночас він активно займався громадською діяльністю, заснував філії товариства «Просвіта» та організував науково-популярні лекції з історії України. Разом із братом Володимиром був одним із засновників першої щоденної газети галицьких народовців «Діло».
Барвінський активно займався політичною діяльністю, зокрема у 1894 році він став депутатом Галицького крайового сейму. Його метою було національно-культурне відродження України, що втілилося в «новоерівській» політиці, яка передбачала політичне рівноправ’я між українцями та поляками. Хоча цей проєкт не отримав довготривалої підтримки, Барвінський залишався вірним своїм ідеям і продовжував боротися за права нашого народу, зокрема у питанні створення українського університету в Австро-Угорщині.
Барвінський був не тільки політиком та освітянином, але й глибоко віруючою людиною, чия віра мала прямий прояв і в політичній діяльності. У 1911 році політик створив партію «Християнсько-суспільний союз», яка поширювала моральні та етичні орієнтири для в суспільного життя. Цей рух він очолював до початку 1920-х років. У 1923 році, після передачі Східної Галичини на користь Польщі, Барвінський відійшов від активної політичної діяльності і зосередився на науковій праці та написанні мемуарів.
Барвінський залишив значний науковий спадок. Він є автором і упорядником хрестоматій з української літератури, а також запровадив фонетичний правопис. Його статті з проблем шкільної освіти, української історії та мовознавства стали вагомим внеском у розвиток української науки.
Олександр Барвінський мав чималий потенціал для розбудови майбутньої української держави. Він очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань ЗУНР в уряді Костя Левицького. Однак пореволюційна реальність і громадянська війна зруйнували плани українців здобути свою незалежну державу.
